Історична довідка

Історія професійно-технічного училища №2 м.Дніпро нерозривно повязана з історією Нижньодніпровського трубопрокатного заводу ім. К. Лібкнехта.

В 1890 році для притоку інвестицій в металургійну галузь уряд царської Росії розробив систему державних замовлень і заохочень. Кожному, хто мав необхідний капітал, була надана можливість відкрити свою "залізну справу". В рекордно короткі строки на території України було збудовано 14 нових заводів. Вирішив себе попробувати на новому поприщі і винахідливий вчений-агороном з Варшави Гантке. Він взяв в аренду землю, яка належала Олександрівському металургійному товариству та налагодив випуск заклепок, мілких рельсових з'єднань, цвяхів, проволоки, болтів та костилів для з'єднання рельсів. Асортимент диктувався великим попитом на цю продукцію. 

1891 рік вважається датою заснування заводу.

В 1895 році він купує землю на лівому березі Дніпра і спільно з братами Шодуар розпочинає будівництво нового заводу, який спеціалізується на виготовленні трубопрокату. На заводі працювало 2 тисячі робітників. Але підприємець розумів, що малограмотні робітники не можуть давати високих показників і при заводі було відкрито ремслене училище.

В 1922 році завод Гантке було переіменовано в завод ім. К. Лібкнехта.

В 1926 директором заводу Воропаєвим було прийнято рішення про відкриття заводської школи ФЗН. 

Наприкінці 1926 року на заводі уже працювало 3997 робітників. Більшість нових кадрів приходили на завод з школи ФЗН.

В 1933 році на заводі працювали 7020 кадрових робочих, 460 інженерно-технічних працівників і 342 службовці. 118 робочих і 836 учнів школи ФЗН навчались різним спеціальностям безпосередньо в цехах.

Згідно Указу Верховної Ради СРСР від 20 жовтня 1940 року ФЗН ввійшло в систему Трудових резервів і було перейменовано в Ремісниче училище №4.

22 червня 1941 року завод був переведенний на військове положення та виготовляв продукцію для фронту. 

16 серпня 1941 року учні Ремісничого училища №4 разом з заводом ім. К. Лібкнехта були евакуйовані на Урал, де в рекордно короткі строки розпочали випуск оборонної продукції для підприємств авіаційної, танкової та кораблебудувальної промисловості.

25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ був звільнений від фашистських загарбників, завод разом з училищем повернувся до рідного міста і почалося їх відновлення. 

В 1944 році був об'явлений набір учнів до Нижньодніпровського Ремісничого училища №4 учнів за спеціальностями: сортопрокатчик, токар, електромонтер, ливарник, слюсар,муляр, формовщик, коваль, підручний сталевара, муляр-пічник, вальцувальник-листопрокатник.

По закінченню училища випускники направлялися на завод імені К. Лібкнехта, "завод "Комінтерн", завод ім. Петровського, завод Ворошилова, завод ім. Артема, завод ДЧВЗ.

В 1953 році наказом уряду училище було передано в підпорядкування міністерства сільського господарства для підготовки механізаторів та через деякий час училище знову підпорядкували Міністерству чорної металургії.

В 1967 році училище було реорганізоване в міське професійно-технічне училище №2. 

Великі зміни відбулися в 1984 році, коли започатковали підготовку робітників з наданням загальної середньої освіти. Були збудовані новий навчальний корпус, майстерні та гуртожиток.

В результаті реорганізації, в 1997 році ПТУ №2 і ПТУ №15 професійно-технічне училище №2.

І зараз професійно-технічне училище №2 є лідером в підготовці висококваліфікованих конкурентоспроможних робітників.