#челендждоперемоги#Профтехосвіта_Дніпропетровщини#Всебуде_ПТО

З метою належного відзначення у 2022 році Дня пам’яті та примирення 8 травня і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня у Професійно-технічному училищі №2 м. Дніпро було проведено тематичні заходи із дотриманням вимог законодавства та згідно обмежень воєнного стану. Під час відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в училищі була використана державна символіка України, на будівлі вивішений Державний Прапор України. Під час проведення заходів в групах здобувачів освіти показана трансляція виступу Президента України В. Зеленського з нагоди Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

В усіх групах були проведені різні заходи у гугл-класі, у групах в Viber .Зроблені презентації, відео –ролики по темі.

22 січня відзначаємо День Соборності України!!! Професійно-технічне училище 2 м.Дніпро привітало всіх зі святом!

З моменту проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки виповнилося 103 роки.Це державне свято обєднало всіх працівників та здобувачів освіти. Останні продемонстрували свої знання з історії на "Стіні подій та пам'яті", розгадавши сканфорди та кроссворди відповідної тематики, а всі разом узяли участь у флешмобі "Ланцюг єдності", підготували та випустили в ефір радіогазети. 

З нагоди цього свята бажаємо всім єдності, міцного здоров’я, сили, оптимізму та віри у гідне майбутнє рідного краю та України!

Кіно, яке важко дивитись, але варто "Кіборги".

"Аеропорт Донецьк, а ми називали його просто АД."

"Боєць запитав, чи правда, що в пеклі такий самий запах, як в аеропорту."

"Аеропорт утримували з власної волі не кіборги, а звичайні люди"

(із документальної книги "АД 242")

Пульсує туга жилами, на шмаття рве аорту,

Сльозами болю й відчаю клекоче серця стук,

В снігу букет з трояндами – бійцям аеропорту,

А в думах ритмом подиху шалених ГРАДів звук.

У небі, рванім кулями, відлуння свисту й тріску,

Туманом гніву лютого – в безодню полоса,

Під баштою нескорених – уламки обеліску,

І стеляться сніжинками в підніжжя небеса.

Тут все пропахло порохом, тут все полито кров’ю,

Вогнями честі й доблесті тут гартувалась сталь,

Тут атоми й молекули просякнуті любов’ю,

Тут славнем і молитвою оспівана печаль.

Колись сніги розвіються і стихне тиск аорти,

І суть нащадки вимолять з розстріляних грудей,

Та вічно нам лунатиме той спів з аеропорту,

Де чин творили Кіборги у образах Людей.

Вони постали каменем, як неприступна скеля,

На них залізом плавленим валились сотні тон,

Та їх кістки не тріснули – не витримала стеля,

Та дух їх не зламався – не витримав бетон!

©Василь КОВТУН